МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ, НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ Національний університет «Львівська політехніка» Кафедра автоматизованих систем управління
Лабораторна робота №1 з дисципліни: “ Комп’ютерні мережі ” на тему: “Дослідження роботи модемів ”  Львів 2011 Мета: Дослідити роботу модемів. Теоретичні відомості: Моде́м (Modem — скорочення від МОдулятор-ДЕМодулятор) — загальний термін, що позначає одну з груп устаткування ліній зв'язку — електронних пристроїв, що здійснюють узгоджене перетворення (базові методи модуляції і демодуляції) для передачі інформаційного сигналу через фізичне середовище відповідних типів і параметрів. Колискою М. вважається задача задіяння існуючих ліній, що вже використовувались для дротового телефонного зв'язку, як ефективний канал трансляції даних між телекомунікаційними електромеханічними пристроями (teleprinter), які до того могли бути з'єднані лише виділеними лініями (вирішено та реалізовано в 1940 р.). На 2011 рік сфера застосування модемів значно розширилась, це телекомунікаційні системи, системи автоматичного керування та збору інформації, тощо. Фізичним середовищем передачі можуть виступати оптоволоконні лінії, електромережі, смуги ефірних частот та інше. Відповідно до визначення М. проектуються з урахуванням сумісності при встановленні і роботі. Апаратна сумісність регулюється стандартами щодо інтерфейсів підключення (або інтеграції) до системи та до лінії передачі та іншими — загально для електронних пристроїв даного класу. Програмна сумісність передбачає відповідність стандартам (протоколам) узгодженого командного керування модемом, встановленням з'єднання, його контролем, інше. Щодо застосування модемів у комп'ютерній техніці, то модеми поділяють на внутрішні (що встановлюються усередині системного блока), зовнішні (що встановлюються ззовні системного блока), портативні (застосовуються з портативними комп'ютерами), групові (при об'єднанні відповідних модемних пристроїв в групи). За сферою застосування модеми можна поділити на такі групи: для комутованих телефонних каналів для виділених телефонних каналів для фізичних з'єднувальних ліній: модеми низького рівня (лінійні драйвери) або модеми на коротку відстань (англ. short range modems) модеми основної смуги (англ. baseband modems) для цифрових систем передачі (CSU/DSU) для стільникових систем зв'язку для пакетних радіомереж для локальних радіомереж За виконанням: Зовнішні: підключаються до COM або USB порту, звичайно мають зовнішній блок живлення (існують USB-модеми, що живляться від USB і LPT-модеми). Переваги: можливість роботи з будь-яким комп'ютером, що має відповідний інтерфейсний роз'єм; індикатори стану дозволяють спостерігати за роботою модему ; власний блок живлення забезпечує мінімум перешкод від внутрішніх устроїв, встановлених в комп'ютері; зависання модему не викликає необхідності в перезавантаженні комп'ютера – достатньо просто вимкнути і включити повторно живлення модему; не потрібне розбирання системного блоку ПК, що може бути корисне за наявності гарантійної наклейки на корпусі, а також простота установки. Недоліки: вища ціна модему, через наявність корпусу і блоку живлення; наявність додаткової мережевої розетки для підключення; необхідність в місці для розміщення корпусу модему, а також кабелі інтерфейсу і блоку живлення, що іноді заважають. Внутрішні: модеми, що випускаються в даний час, використовують для роботи роз'єм PCI, і виконані у вигляді звичної платні розширення, що вставляється в роз'єм материнської плати ПК. Переваги: менша ціна, за рахунок відмови від застосування корпусу, блоку живлення і індикаторів стану; немає необхідності в додаткових роз'ємах і кабелях живлення і інтерфейсу; не потрібен вільний порт для підключення. Недоліки: модеми не мають індикатора стану і режимів роботи, що приводить до складнощів при визначенні можливих проблем під час роботи; додатковий порт, який з'являється в системі, вимагає настройки, щоб уникнути можливих конфліктів...